Чи варто боятися Гелловіну? Точка зору психолога
Це дискусійне питання постає наприкінці кожного жовтня і єдиної думки, як до нього ставитися в нашій культурі, люди так і не дійшли.
Це може стати проблемою, коли одні члени сім’ї категорично проти (наприклад старші), а інші ставляться лояльно, а то й не проти відсвяткувати. Дуже часто Гелловін приваблює дітей та підлітків. Іноді це може приводити до конфліктів в родині.
Чим дітей та підлітків приваблює Гелловін?
По-перше, це свято де можна безпечно зазирнути в очі страху, а то й побути ним, одягнувши костюм. Таким чином можна отримати відчуття контролю над страхом, пограти в нього. Оскільки це свято має фіксовану дату й до нього починають готуватися заздалегідь, дитина також готується до зустрічі зі своїми страхами. Це не буде для неї неочікувано, що теж додає контролю. Згадайте, як ви в дитинстві розповідали та слухали страшні історії.
По-друге, це можливість безпечно для себе та інших проявити свої “темні” сторони особистості, які неможливо проявити в звичайний день через свій зовнішній вигляд або якісь ігри, жарти. Пережити та проявити ті почуття, які зазвичай не повинні проявлятися.
Окрім цього, для підлітків це може бути легальною формою виявлення протесту, як одного з елементів сепарації від батьків.
Отже, як запобігти конфліктам?
Дізнатись реальну історію цього свята. Те, що зараз ми бачимо, зазвичай, в американських фільмах – це вже більш маркетингова, а не історична частина свята. Буде цікаво порівняти традиції Гелловіну з традиціями, які були і є поширеними в Україні. Багато схожого можна знайти зі святкуванням зимових свят. Велесова ніч, Маланка, перевдягання, ворожіння на Андрія, колядки, випрошування нагороди та подібне. Це навіть можна робити з дітьми.
Знайти компроміси. Для цього треба спокійно, чітко й зрозуміло обговорити, що ви можете робити, та що точно ви робити для цього свята не будете. Наприклад, ви можете обговорити костюм. Якщо вам не подобаються якісь магічні або потойбічні персонажі, це можуть бути персонажі зі фільмів, казок, улюблених мультфільмів. У прикрашанні дому та території можна використовувати осінні атрибути (листя, не вирізьблені гарбузи тощо). Дивитись мультфільми або сімейні фільми, а не жахи. Окрім особистого вибору й бажання треба також зважати на чутливість інших людей. Зараз краще уникати надувних кульок, які голосно лопаються та усілякого кривавого декору.
Спробуйте поглянути на цю подію ширше. Це може стати ще одним гарним приводом поспілкуватись та знайти щось спільне зі своєю дитиною, особливо якщо це підліток. Спільне прикрашання оселі, приготування якихось смаколиків, перегляд фільмів – добре для налагодження зв’язку. Окрім цього ви матимете гарну нагоду спитати чого насправді боїться ваша дитина, а що їй подобається.
Підлітки часто влаштовують вечірки в цей день. У цьому віці дуже важливе спілкування саме з однолітками. Якщо ви не готові кудись відпускати свою дитину, можете влаштувати вечірку у вас вдома. Продумайте програму свята: прикраси, їжа, можливість кудись піти, ігри. Або запропонуйте кожному учаснику приготувати якусь гру/розвагу. Якщо це неможливо, познайомтеся з батьками дітей, куди йде ваш підліток, подзвоніть їм, дізнайтесь деталі, спитайте чи зможете забрати його раніше тощо. Домовтесь з дитиною, що вона робитиме, якщо їй знадобиться допомога, як часто та яким чином ви будете з нею на зв’язку. Дізнайтесь все, що вам необхідно про безпеку.
Не святкувати або щось робити на це свято – особистий вибір кожного. Нормально, якщо це святкування вас зовсім не приваблює зараз або завжди. Нормально й те, що ви хочете щось зробити для цього дня, бо життя продовжується навіть попри війну.